У Південній Кореї згорів державний дата-центр — і разом із ним понад 850 ТБ документів, листів і службових файлів. Частину даних можна відновити, але не все. Найгірше те, що резервні копії зберігалися в тому ж місці, де й основні сервери. Тобто навіть “страховка” згоріла разом із “будинком”.
Що пішло не так:
- Резервні копії зберігалися в тому ж місці, де й основні сервери.
- Економія: «потім зробимо окрему копію, поки вистачить і цього».
- Недбалість: «воно ж ніколи не горіло — то й не згорить».
- Забутий контроль: ніхто не перевіряв, чи копії взагалі робляться.
Ми постійно кажемо: бекап має “жити” в іншому місці — за межами офісу, навіть за межами міста, а якщо за межами країни, то взагалі ідеально! Бо пожежа, затоплення чи банальне “вимкнули світло” може прибрати одразу і сервер, і резерв, і бізнес…
Які висновки можна з цього зробити?
* Навіть у держави з бюджетом і прописаними регламентами не спрацював план “Б”.
* Технології без дисципліни — марні. Бекап без перевірки = самозаспокоєння.
Бекап — це не файл, а стратегія виживання бізнесу. І якщо він лежить поряд із оригіналом — це не бекап, а копія проблеми.
Тож, швиденько перевірте, де “живуть” ваші резервні копії?
Підпишіться на нашу інформаційну розсилку - отримуйте цікаві та корисні статті про ведення безпечного бізнесу, поради для керівників, пропозиції новітніх систем організації робочих процесів.