В стародавні часи, коли люди винайшли писемність і стали писати один одному листи, їм доводилося вигадувати громіздкі словесні конструкції, щоб пояснювати свої емоції.
Це займало багато часу. Не всі дочитували листи до кінця. Бувало, пише юнак лист своїй коханій, розписує почуття, вигадує епітети і красиві вирази, потім надсилає, а відповіді немає. І не тому, що пошта повільно працює або поштового голуба перехопила кішка, а тому, що кохана заснула на другому абзаці, і поки спала, лист з’їла собака.
Таке неподобство тривало до 19 вересня 1982 року, поки професор Університету Карнегі-Меллона Скотт Фалман вперше не запропонував використовувати три символи, що йдуть підряд — двокрапка, дефіс і дужка, для позначення «усміхненого обличчя» в тексті, який набирається на комп’ютері. Тобто придумав смайлик!
І після цього понеслася. Крім посмішки з’явився і плач, і сердечка, і поцілунки, і навіть обіймашки.
Нинішні закохані освідчуються лише 10 символами і гарантовано отримують відповіді. Та що закохані, смайлики навіть потрапляють в ділову переписку. Солідні директора і власниці бізнесу додають різні смайлики в свої послання. Суворі менеджери і серйозні бухгалтера використовують смайлики як знаки пунктуації. І всі задоволені.
Спасибі, смайлик, що ти є у нас! З Днем народження тебе!
Подпишись на нашу рассылку и получай полезные советы, интересные новости, сообщения о вирусных эпидемиях и многое-многое другое первым!